Серйозна зміна балансу: від червневої стабільності до аномальної спеки в липні
Із 30 червня повернулися графіки знеструмлення. Найперше вони зачіпають промисловість та бізнес, який вже кілька днів мусить працювати в умовах обмеженої потужності.
Однак населення також поступово починає і на собі відчувати дефіцит електроенергії, що стрімко зростав у перші дні липня. Найкритичнішим для енергосистеми часом були вечірні години (у проміжку 17:00-19:00), коли споживання залишалося високим. Водночас генерація на сонячних станціях падала.
Фото: EPA/UPG
Кияни охолоджуються під водяними рамками на Хрещатику, 30 червня 2026
А головна причина повернення графіків — занадто спекотна погода. Температурні показники початку липня у деяких регіонах сягати плюс 37°C. Що викликало неабияке додаткове навантаження на енергетику України.
Від чого споживання електроенергії збільшилося приблизно на 10–15%.
Також періодично упродовж тижня у деяких регіонах застосовували аварійні відключення. Вони відбуваються поза графіком, коли дефіцит різко зростає. Так сталося, скажімо, у Києві у п’ятницю ввечері.
«Кондиціонери бажано встановлювати на температуру 24–26 °C, не охолоджувати приміщення надмірно та не вмикати одночасно бойлер, електроплиту й інші потужні прилади. Для промисловості та великого бізнесу важливо максимально використовувати доступний імпорт електроенергії, власну розподілену газову генерацію, системи накопичення та, де це можливо, переносити енергоємні виробничі процеси з вечірніх пікових годин. Підстав для паніки немає», — вважає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
Енергетична система України залишається досить вразливою до погодних аномалій. Стрибок споживання світла стався на тлі активної ремонтрої кампанії у рамках підготовки до наступної зими.
Генерація на теплових станціях залишається на низькому рівні через наслідки російських ударів. Не ліпша ситуація і з ГЕС: їх також досі ремонтують. А на додачу в Дніпрі та Дністрі значно знизився рівень води.
Фото: tsn.ua
Канівська ГЕС.
Два блоки атомних станцій перебувають на плановому ремонті. Найближчими тижнями зупиниться ще один, що дужче скоротить резерви генерації. Тому наступні хвилі спеки можуть стати ще важчими для країни.
«Єдиним доступним інструментом балансування системи в години максимального навантаження став імпорт. Тому, незважаючи на високі ціни в Європі, Україна суттєво збільшила імпорт електроенергії, що дозволило дещо компенсувати дефіцит, стабілізувати роботу енергосистеми та мінімізувати обмеження для споживачів», — пояснює колишня міністерка енергетики Ольга Буславець.
Натомість червень видався сприятливим для української енергетики. Погода була відносно погожою і без екстремально високих температур. Виробництво електроенергії сонячними станціями досягла річного піку. Водночас графік планових ремонтів на АЕС є дуже вдалим, тому загалом баланс генерації залишався стабільним.
Як наслідок минулого місяця Україна на чверть скоротила імпорт електроенергії з країн Євросоюзу. За даними компанії Expro, у червні держава закупила 295 тис. МВт год світла. Найбільшим продавцем й надалі залишається Угорщина: на неї припадає кожен другий імпортний кіловат. Зростає частка Словаччини та Румунії, а от закупівлі з Польщі різко обвалилися.
Паралельно у червні значно зростав експорт електроенергії, який сягнув показника у понад 150 тис. МВт·год. Здебільшого Україна продавала світло до ЄС у денні години, коли генерація сонячних станцій значно перевищувала потреби.
Фото: shotam.info
СЕС Озерна с. Залужжя Яворівського району Львівської області
До України повертається прохолода та дощі
Енергетика держави сильно покладається на роботу СЕС. Саме завдяки ним у денні години державі вдається уникати дефіциту, і навіть навпаки — експортувати надлишок світла. Однак надмірна спека може погано впливати і на сонячні станції. Панелі ефективніше працюють за температури близько плюс 25 °С, але не більше.
«Сонячним панелям потрібне яскраве сонячне світло, але не надмірна температура. У сильну спеку їхня поверхня може нагріватися до 60–70 °C, через що ефективність роботи знижується. Тобто сонця багато, але виробіток електроенергії вже не максимальний», — повідомляє «Прикарпаттяобленерго».
З вихідних синоптики прогнозують стабілізацію температурного режиму — тобто аномальна спека врешті відступає. З одного боку, зниження температури на десять градусів суттєво вплине на рівень споживання. Внаслідок чого ситуацію у енергосистемі вдасться стабілізувати навіть у вечірні години. Але з другого боку — хмарна і дощова погода створює для країни нові ризики.
«Циклон зараз рухається Європою і є зниження температури. До цього додаються хмари і дощі, тому сонячна генерація не працюватиме настільки ефективно. Тому, на жаль, графіки залишатимуться. Можливо, не такими суворими, але потенційно вони можуть зачепити й побутових споживачів», — каже енергетичний експерт, професор Полтавської політехніки Станіслав Ігнатьєв.
Фото: uifuture.org
Станіслав Ігнатьєв
Аналітичний центр DiXi Group змоделювали три головні сценарії розвитку ситуації влітку.
Перший — базовий, який передбачає помірні теплі місяці без масштабних російських атак. За таких умов можливий дефіцит у години пікового споживання складатиме до 1 ГВт. Аналітики пояснюють, що у такій ситуації ймовірність запровадження графіків знеструмлення для населення оцінюється на рівні до 5%. Але їх також можна буде уникнути за рахунок маневрувальної генерації або аварійного імпорту.
Другий сценарій розвитку подій у енергетиці передбачає аномальну спеку влітку, але без масованих російських атак. Тоді дефіцит електроенергії у години пікового споживання може перевищити 2 ГВт і це вже з урахуванням імпорту. За таких умов ймовірність запровадження графіків різко зростає.
І третій сценарій — песимістичний: нові масовані російські атаки накладаються на аномальну спеку. У таких умовах дефіцит світла на піку сягне понад 6 ГВт. Це означає, що у дні екстремальних температур можуть відключати до чотирьох черг споживачів (тобто до 16 годин на добу).
До початку нового опалювального сезону залишилося чотири місяці
Оцінити наскільки енергосистема вже готова до зими наразі неможливо. Здебільшого ремонти, заміна обладнання, будівництво ще тривають. А цифри та дані залишаються закритими.
Точно зрозуміло одне — успішність проходження зими залежить від кількох факторів.
По-перше, чи зуміє держава спорудити до листопада достатньо нової генерації та відновити пошкоджені об’єкти. Плани уряду масштабні: за даними міністра енергетики Дениса Шмигаля, йдеться загалом про 10 ГВт генерації (що дорівнює, скажімо, потужності такої ж кількості великих блоків на АЕС).
Фото: Зоряна Стельмах
колишній очільник Укренерго Володимир Кудрицький
«Висновки з попередніх опалювальних сезонів досить прості — маємо досить велику централізацію. Менше двадцяти електростанцій виробляють більше 80% електроенергії в країні і це створює для ворога досить зручні мішені. Централізація, яка була дуже поширеною у світі, у такій дроновій війні, в атаках ракетами на інфраструктуру, є вразливою. Тому кожної зими ми стикаємося з нестачею саме генерації», — розповідає колишній голова правління «Укренерго» Володимир Кудрицький.
По-друге, одним із головних факторів залишається те, чи зможе Україна й надалі ефективно відбивати російські удари. Останніми тижнями інтенсивність обстрілів знижується. Росіяни використовують менше дронів-камікадзе, а проміжки між масованими ударами стають довшими. Однак Кремль робить ставку на балістику.
«Є великий ризик, що під час періоду високих температур росіяни можуть завдати концентрованого балістичного удару по енергетиці. Найбільшою загрозою для галузі у міжсезоння є нестача протиракет. Не дефіцит генерації, не затримка у ремонтах, не збільшення споживання. Все це можна вирішити, а от відсутність протиракет, що збивають балістику, це інше», — каже фахівець галузі енергетики Геннадій Рябцев.
По-третє, важливим фактором у підготовці до зими є дисциплінованість споживачів. Система перебуває у дуже хиткому стані. Саме тому енергетики й просять споживати електроенергію з розумом. Зокрема, вмикати потужне обладнання саме у денні години, що дозволяє не перевантажувати мережі й уникати можливих аварій.
Фото: GPT
Однак заклики до населення від «Укренерго» перенести споживання на денні години далеко не завжди дієві. Голова енергетичного комітету Верховної Ради Андрій Герус зазначив: пропонує уряду переглянути коефіцієнти тризонних тарифів для населення, які не переглядалися із 1999 року.
«Очевидно, що з бурхливим розвитком сонячної генерації, варто застосувати вдень понижувальні коефіцієнти, наприклад, 0,4 (тобто 60% знижка до тарифу). А у вечірні години підвищуючі коефіцієнти, щоб створити стимули перенести споживання з вечірнього максимуму на денний профіцит. Абсолютної точності тут досягти важко, але точно потрібні зміни», — пояснює Андрій Герус.
Водночас директор з комерційного обліку «Укренерго» Олександр Карпенко скептично ставиться до цієї ініціативи. У повідомленні у соцмережах фахівець наголосив, що частка споживання за тризонним тарифом є мізерною. А основне використання електроенергії в країні триває без прив’язки до зон.
«Бо споживачу нецікаво. Якщо поступово не переводити споживачів на динамічні ціни — ніхто поведінку не мінятиме. І починати треба з юридичних споживачів — у них є спроможність як забезпечити облік за свій рахунок (а не за тарифні кошти обленерго, як для населення), так і в подальшому міняти профіль свого споживання», — зазначив Олександр Карпенко.
Новий опалювальний сезон: забагато політики
Для підготовки до зими в Україні досі діє близько десятка координаційних штабів, повноваження яких часто дублюються. Керувати їхньою роботою має міністр енергетики Денис Шмигаль. У статусі віцепрем’єра у нього є всі необхідні повноваження, вважає провідна експертка ядерної енергетики Ольга Кошарна.
Фахівчиня додає: водночас відповідальність за підготовку повинні нести громади.
Фото: uacrisis.org
Ольга Кошарна
«Але для місцевої влади потрібно зробити методологічні матеріали на всі випадки і це відповідальність міністерства. Не кожна громада має промисловість, не у всіх є кошти чи інвестиції. Можливо, потрібно створювати локальні енергоспільноти і допомагати їм ресурсами та фінансами. Наприклад, взаємодія між громадами та НКРЕКП чи обленерго — це дуже складне питання. Регулятор має створити спеціальний підрозділ», — каже Ольга Кошарна.
Експертка розповідає: найперше громади мають подбати про резервні джерела живлення для соціальної сфери: лікарень, котелень, водоканалів чи навчальних закладів. Однак це не лише дизельні генератори, а й, наприклад, установки накопичення енергії (потужні акумулятори) чи когенераційні установки.
Політичні розбірки між центральною владою та громадами — це ще один небезпечний процес, що може сильно нашкодити підготовці до зими. Яскравий приклад — ситуація зі столицею, коли команди центральної влади та мера Віталія Кличка продовжують конфліктувати, хоча вже й намагаються робити це не так публічно.
Два джерела LB.ua, що перебували на одній із селекторних нарад підтвердили: ні урядові представники, ні команда мера Києва не прагнуть зменшувати градус напруги.
План стійкості Києва досі не затвердили на засіданні РНБО. Версія центральної влади — команда Кличка гальмувала процес і неякісно готувала документи. Столичні урядники на ситуацію дивляться з іншого боку: мовляв, на них перекладають усю відповідальність за підготовку до зими і вимагають особливих умов.
Однак такі політичні розбірки можуть вилізти боком киянам, якщо місто не зуміє ефективно підготуватися до наступної зими.
