Випробування високими температурами пройдено
Українська енергетика пережила дві хвилі літньої спеки. І якщо торік споживання різко зростало, його було нічим перекрити, як наслідок — виникали графіки відключень. То тепер побутові споживачі не відчули жодних наслідків. Ба більше, знеструмлення не зачепили і бізнес.
Фото: EPA/UPG
Спекотний день у Львові, 29 червня 2026 р.
У літню спеку Україна зайшла краще підготовленою, ніж торік. По-перше, держава мала у запасі кілька блоків теплових станцій, які працювали у пікові години лише на забезпечення українських споживачів. По-друге, енергетики дещо скоригували графік ремонтів одного із атомних блоків, безпекові вимоги це не забороняють. По-третє, допомагають країні і сонячні станції: не лише промислові, а й менші, які почали масово встановлювати і побутові споживачі, і бізнес. По-четверте, росіяни поки менше атакують об’єкти електрогенерації та розподілу. І все це вкупі спрацювало — Україна не поверталася до графіків.
Ще наприкінці липня уряд попереджав: через спеку Україна муситиме збільшити генерацію електроенергії на 1 ГВт (що приблизно дорівнює потужності одного великого блока на АЕС).
Літні піки температури відступають: до України цього тижня повертається холодний атмосферний фронт. У деяких регіонах можливі дощі, однак різкого зниження температури не буде.
«Побуде з середи в Україні комфортна погода, з вихідних спека відновиться», — пише синоптикиня Наталка Діденко.
І якщо високі температурні показники енергетика пережила відносно стабільно, то на неї чатує ще одна серйозна проблема — аномальна посуха. Рівень води в річках України рекордно низький, що впливає на ефективність роботи гідроелектростанцій.
Скажімо, 7 серпня Укргідрометцентр зафіксував у Дністровському водосховищі мінімальний з 1985 року приплив води. Цей показник становив 42 куб. метри за секунду, тобто лише 17 % від норми. Подібна проблема і з річками басейну Дніпра.
Як наслідок — генерація електроенергії на ГЕС України залишається на мінімальному рівні. Натомість виробництво світла на теплових станціях дещо зросло.
Фото: Укргідроенерго
Кременчуцька ГЕС
Стабільно працюють атомні станції. Наразі в роботі сім блоків АЕС, ще два перебувають на плановому ремонті. У Енергоатомі рапортують про завершення робіт на понад половині реакторів українських АЕС: там перевантажили паливо і перевірили усі системи.
«Ми вже скоротили загальні терміни ремонтної кампанії на 21 добу, що дало змогу виробити більше електроенергії для потреб країни», — каже керівник Енергоатому Павло Ковтонюк.
Високий рівень генерації спостерігається на СЕС. У денні години в державі навіть виникає профіцит, що й дозволяє експортувати електроенергію до Євросоюзу. А додаткові доходи енергетиці України зараз точно не завадять.
Однак в Укренерго постійно нагадують споживачам: ситуація в мережі може будь-коли змінитися. Зараз країна дуже залежить від роботи сонячних станцій, саме тому енергетики закликають споживачів не вмикати потужні пристрої з 16:00 до 23:00. Саме у цей період генерація на СЕС поступово падає до нуля, а споживання побутовими споживачами навпаки сильно зростає.
Особливо складна тепер ситуація на Одещині. Через російські обстріли споживачі регіону мусять економити електроенергію протягом усієї доби.
«Користуйтеся кондиціонером правильно: не вмикайте прилад на мінімальні 16-17 градусів, натомість встановіть комфортні 23-24 і заощадьте кіловати для енергосистеми. Також використовуйте автоматичний режим підтримки температури», — нагадують в Укренерго.
Фото: facebook/ НЕК ‘Укренерго’ – N
Лінії електропередач
Ситуація з генерацією електроенергії в Україні під час війни ліпша, ніж у мирних країнах ЄС
У липні експорт світла з України перевищив обсяги імпорту. Продажі до країн-сусідок зросли майже на половину — до понад 232,5 тис. МВт·год, повідомила Консалтингова компанія ExPro.
Найдужче експорт збільшився до Словаччини — практично ушестеро. Нагадаємо, що на початку року очільник словацького уряду стверджував, що його країна зупинила екстрене постачання світла до України. На нові цифри Роберт Фіцо публічно не реагує і від української електроенергії не відмовляється.
Однак найбільше електроенергії за кордон йде через Угорщину, на яку припадало 48 % від загального експорту в липні.
«Раптово зростання не було, все сталося поступово. Це пояснюється великими обсягами електричної енергії, яка виробляється сонячними станціями. І вони не затребувані в енергосистемі України, оскільки є надлишок: його й експортують. Коли це відбувається? У денні години, коли є пік генерації СЕС», — пояснює фахівець галузі енергетики Геннадій Рябцев.
Фото: facebook/Геннадий Рябцев
Геннадій Рябцев
Натомість в серпні зростає продаж електроенергії до Румунії. Через посуху та обміління Дунаю ця країна мусила призупиняти блоки на єдиній АЕС у Чернаводі. Внаслідок чого Румунія різко збільшила імпорт електроенергії, зокрема, й з України.
Подібна ситуація сталася і з Угорщиною, яка була за крок до повної зупинки АЕС «Пакш». Однак практично в останню мить цього вдалося уникнути. З початку тижня рівень води в Дунаї зріс на 19 сантиметрів.
«Розпочався процес повторного запуску турбіни на АЕС “Пакш”. З вечора турбіна № 3 другого блоку також почне виробляти електроенергію», — написав у понеділок прем’єр Угорщини Петер Мадяр.
Натомість в Румунії ситуація ще далека від нормалізації. Води для охолодження реакторів знову може забракнути. Компанія Nuclearelectrica прогнозує, що вже цього четверга доведеться контрольовано зупиняти другий енергоблок станції в Чернаводі. Рівень води на румунській ділянці Дунаю досяг критичного рівня — 2.3 м.
Фото: nytimes.com
Рівень Дунаю продовжує знижуватися й наближається до одного з найнижчих показників за останні десятиліття.
«Експорт електроенергії — це не є якась допомога, це в основному комерційний експорт. Він відбувається у рамках об’єднаної енергосистеми Європи, куди Україні входить разом з Молдовою. Де є нестача — туди й спрямовується. Але б нагадав, що у пікові години баланс в енергосистемі України досі є хитким. Ввечері генерація на СЕС скорочується і вже про жодний експорт не йдеться», — додає Геннадій Рябцев.
Фахівець нагадує: у разі серйозної аварії чи нищівного російського обстрілу, Україна з експортера електроенергії може знову стати імпортером.
Молдова у зоні ризику: Росія намагається скористатися ситуацією
В дуже складній ситуації останніми тижнями опинилася Молдова. Для України важлива стабільність енергосистеми сусідньої країни, адже вона тісно пов’язана з нашою. Серйозні інциденти у молдовській мережі можуть відображатися на стані української.
Молдова сильно залежить від імпорту електроенергії з Румунії, саме звідти до Кишинева і йде головна лінія постачання. Однак криза з АЕС на Дунаї провокує дефіцит електроенергії у всьому регіоні. Внаслідок чого минулого тижня Молдова була за крок до графіків знеструмлення.
Відключення світла вдалося уникнути, однак Кишинів вже рахує серйозні збитки. За кіловат молдовські споживачі платять 2.6 леїв (або приблизно 6.7 грн). Натомість ціна імпортної електроенергії, скажімо, у вечірні години вдвічі вища.
Фото: ipn.md
Серджіу Тофілат
«Коли нам не вдається закупити достатню кількість електроенергії на біржі, ми починаємо споживати аварійну допомогу, яка є набагато дорожчою й іноді перевищує 20 леїв (понад 50 грн. – Ред.) за кВт·год. Тому варто економити енергію в години пікового навантаження — вранці та ввечері. Якщо ми не скоротимо споживання, ці високі ціни відіб’ються на нашому рахунку», — пояснює фахівець у галузі енергетики організації Watchdog.md Серджіу Тофілат.
Ситуація у всьому Балканському регіоні дуже нестабільна, додає фахівець. Атомні блоки в Угорщині та Румунії не можуть працювати на повну потужність, існує ризик повної зупинки.
Болгарія також остерігається такого сценарію, там через посуху може перестати працювати АЕС «Козлодуй». Значно сповільнилися й гідроелектростанції в Сербії: генерація впала до третини від потужності.
«Як довго триватиме така ситуація? Поки що мова про серпень. Що буде далі — невідомо. Якщо рівень води в Дунаї підвищиться, електроенергії стане більше. А до того часу ми намагаємося економити — вранці та ввечері», — каже Серджіу Тофілат.
Фото: bnrnews.bg
АЕС ‘Козлодуй’
Складною енергетичною ситуацією в Молдові зараз намагається скористатися проросійська опозиція. Політики різних партій, які мають очевидні зв’язки з Кремлем, знову хочуть нав’язати Кишиневу залежність від маріонеткового режиму в Придністров’ї.
Річ у тім, що в окупованій автономії розташована найбільша в країні теплова станція. Однак молдовський уряд вже давно відмовився від закупівель електроенергії звідти. Молдовська ДРЕС, яку контролюють з Москви, роками працювала на російському газі.
«Регіон фактично не розраховувався за нього. Величезний борг за газ накопичувався роками. Утворилася унікальна економічна модель: паливо — практично безкоштовне, а вироблена з нього електроенергія продавалася за реальні гроші. Саме тому Молдовська ДРЕС могла пропонувати правому берегу відносно дешеву електроенергію», — пояснює доктор історії, директор Інституту ефективної політики (Молдова) Віталій Андрієвський.
Фото: enews.md
директор Інституту ефективної політики Віталій Андрієвський
Влада Молдови не планує повертатися до співпраці з режимом у Придністров’ї. Такий варіант потенційно можливий хіба після деокупації регіону. Але й тут є запитання: теплова станція дуже стара, потребує модернізації та коштів і точно не відповідає стандартам ЄС.
